Чому міністр Омелян брав участь у “шапіто з взяттям на поруки”?

Дмитро Гнап

Два примітні моменти в справі Мартиненка:

1. Все збіговисько його високопоставлених захисників до яких тільки аргументів на захист не вдається: тут тобі Мартиненко і спонсор Майдану, і ворог росії, і той, хто не втече. І чому Мартиненко, поки Ахметов не сидить? Єдине, про що вони уникають розмов, це про суть самої оборудки.

Про те, як Мартиненко всунув свою фірму-прокладку в ланцюг постачання державного підприємства. За що і опинився під слідством. Його схема примітивна і дуже поширена в середовищі нашої так званої “еліти”. Подібні оборудки вони не вважають ані ганебними ані кримінальними. В схожій ситуації на моє питання: “чи ви розумієте, що ви обкрадаєте людей?” один високопоставлений корупціонер з ненавистю кинув: “Я нє ворую! Я зарабативаю!”. Бо в їхньому розумінні вкрасти – це отримати бюджетні гроші і зникнути з кінцями. А коли ти роками виймаєш з кишень громадян 25-50% частку суспільних коштів через посередника – то це вже й не крадіжка. Вони це називають “робити бізнес”. І привласнені таким чином суспільні кошти сприймають як свої щедрі агентські комісійні. На які вони мають святе право через свій розум, патріотизм, сміливість… І що там ще Мартиненку приписували… Хоча суті це не міняє. І в нормальній країні це тягне на тюремний термін.

«Кросівки» міністра Омеляна або PayPal — приятель, що платить…

Розслідування Навального «Він вам не Дімон», кажуть, почалося з кросівок Дмитра Медведєва. У нашому випадку все простіше. Це не Bellingcat, не WikiLeaks і навіть не програма «Схеми». Тут не треба бути анонімним хакером. Все, як в історії про ложечки. Вони ще нібито на місці, але відчуття таке, що в буфеті хтось вже копирсався.

2 лютого на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України у розділі «ЗМІ про нас» з’являється публікація: «Реформи в Україні: початок чи кінець історії?».

Зміст статті кількома словами: «В Україні є публічний конфлікт між прем’єр-міністром Гройсманом та керівником Міністерства інфраструктури Володимиром Омеляном. Офіційною причиною конфлікту є питання контролю над Укрзалізницею. Він не є суто суб’єктивним, але відображає глибокі внутрішні процеси. Цей конфлікт розцінюється в статті як спроба одиноких реформаторів кинути виклик старій системі. З’являється нова технократична еліта, покликана замінити «недостатньо компетентну і пошкоджену пострадянську бюрократію». Звична річ. Європейське видання дає оцінку внутрішнім процесам в Україні. Об’єктивно, неупереджено, фахово. «Пострадянська бюрократія» в особі прем’єра Гройсмана чинить опір новим технократам, яких уособлює міністр Омелян. Про це пише Колін Стівенс, того ж таки, 2 лютого 2017 року: https://www.eureporter.co/politics/2017/02/02/reforms-in-ukraine-the-beginning-or-the-end-of-the-story/, статтю якого оперативно, як вже зазначалося, перепощує сайт Міністерства інфраструктури України. Вона, до речі, і досі є на сайті міністерства. http://mtu.gov.ua/news/28321.html

Герой Украины Степан Хмара: Аваков является главарем одной из сильнейших мафиозных семей Украины

На действующего министра внутренних дел Украины Арсена Авакова в свое время было возбуждено семь уголовных дел, — Об этом заявил украинский диссидент, правозащитник, экс-народный депутат, один из авторов Декларации о независимости Украины, Герой Украины Степан Хмара.

«Я знаю, кто такой Арсен Аваков. Аваков — это один из главарей харьковской мафии (ред. является одной из сильнейших в Украине). В Харькове есть два мафиозных клана, один — это клан Добкина и Кернеса, а второй — клан Авакова. Они конкурировали между собой долгое время — заявил Степан Хмара.

На Авакова в свое время заводили семь уголовных дел, они сейчас заморожены. Возможно, их даже уже уничтожили. Но эти уголовные дела касались коррупции, разбойных нападений, грабежей и убийств. Это я знаю точно», — подчеркнул диссидент.